Будьмо гідними продовжувачами славних культурних традицій полтавської громади поч. XX ст., яка дотримувалась у своїх добрих справах заповіту Івана Котляревського:

"Якщо хочеш буть щасливим,

То на Бога полагайся,

Перенось все терпеливо

І на бідних оглядайся".

У 80-х рр. ХІХ ст. українська інтелігенція проголосила ідею про спорудження в Полтаві благодійним коштом пам�ятника І.П. Котляревському - зачинателю нової української літератури.

До цієї пропозиції приєдналось Полтавське земство, асигнувавши 1000 крб..

Наприкінці 1895 р. Полтавська дума отримала урядовий дозвіл збирати пожертви на пам�ятник в межах Полтавської губернії.

Але шанувальники поета не зважали на територіальні обмеження: кошти надходили навіть з Росії та Польщі. "Це - пам�ятник істинно народний. У пожертвуваннях на нього взяли участь понад 7000 осіб. Найбільші суми пожертв надійшли з Києва та Петербурга, "- писав кореспондент журналу "Исторический вестник"(1903 р., №10, с. 333).

Художник-скульптор Л.В. Позен виявив себе палким патріотом Полтави і безкоштовно виготовив проект пам�ятника, моделі бюста та горельєфів за сюжетами "Енеїди", "Наталки Полтавки" та "Москаля-чарівника". Проект п�єдесталу також безкоштовно виконав архітектор А. Ширшов.

Вся Україна чекала дня відкриття пам�ятника як справжнього національного свята, адже це був перший пам�ятник діячеві національної культури в Україні.

Відкриття монумента відбулось 12.09.1903 р. (З0.08.1903 р. за ст. ст.). На урочистостях були присутні Леся Українка, Олена Пчілка, М.Старицький, М. Коцюбинський, В. Стефаник, М. Лисенко, М. Аркас, П. Мартинович С.Васильківський, О.Сластьон, М.Кропивницький, І.Тобілевич, П.Саксаганський, Панас Мирний.

З нагоди відкриття пам�ятника безсмертному полтавцю відбулось урочисте засідання міської Думи, на якому весь слов�янський світ вітав рідне місто поета, влаштовано Всеукраїнську художню виставку, літературні та музичні вечори, на сцені Будинку для освітньої мети ім. М.В.Гоголя ( приміщення тогочасного полтавського театру ) йшла "Наталка Полтавка" за участю корифеїв.

Для гостей свята полтавські меценати влаштували "обід вічной пам�яті Котляревського " на березі Ворскли, де частували стравами старосвітської української кухні, яскраво відтвореної І.П.Котляревським у поемі "Енеїда".

Всі ці заходи стали не лише виявом глибокої шани до батька української літератури, вони переросли у велелюдне свято національного духу, згуртували навкруг прекрасної мети кращі сили української нації.

Маємо наміри у поточному році залучити до ювілейних святкувань широкі кола діячів науки, культури, творчої інтелігенції, шанувальників українства. Зокрема, плануємо відновити програму культурницьких заходів, що мали місце 100 років тому.